Перейти до вмісту

Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/13

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
12.

Де Стєнька був…

 Топтав лани буланий кінь,

і журно брязкали набої,
як рили землю сошники
і сум гукав, як в діжку бондар.
 Ішов шляхом возами жах.
Пес худоребрий тюпав слідом.
Шкапа худа кудись іржала
на злий сніданок людоїдів.
 І тикав зерно кукурузи
жахливий привид у пирій.
І пряла смерть кудлатий кужіль
з живих пахучих опирів.

13.
 Там, де проповз англійський танк,

де слід чобіт словака й чеха,
де влаштувала смерть харчевню
і крючкоротий крякав грак,
пройшли вітри. Пливуть весняні.
В поту засмажена рука
будує місто. Місто-казку
собі на шану. На показ.
Із руху, гуків і вібрацій
Будинок чести. Казку праці.

14.
 Гей, ви, погонщики і савояри,

ви, чабани, просяники, — голото!
замурзані, умиті потом,
поїдьте глянути без панських окулярів