Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/21

Орнамент з книжки І. Дніпровського «Плуг» (Харків, 1924)

 

ЧАСТИНА ПЕРША.
1.

Ой, не тільки криваві рани, —

Червоніє маком в небесній толоці.
Ой, кривавились роси уранці
і роз’ятрене сходило сонце.
Засвітились свічками маєтки,
хтось приносив їх з галасом в жертву.
Розридались в болотах скрекотні.
Все іржало й молилося: жерти!
Скрізь блукала шляхом революція
й навмання через оране поле.
Сторож вийшов — нікого у будці.
Наштрикнулась на небо аж колія.

2.

Шопотіли сполохано в пазуху:

— Вже не буде ні гендлю, ні яток.
Не приїде Хома вже за гасом…
Не обважить Хому вже на канторі…
Будуть всі працювати горбами:
губернатор, полковник, урядник.
Не хотять вже тинятись з торбами.
Спідниці собі шити із ряден.
І не спалось вночі спекулянтам,
і дивилися злякано в біблію
попаді і зажурено плакали:
— Світ кінчається… Горе… Погибіль…