Перейти до вмісту

Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

 В гробу шматки.
 А на шматках: стрічки… стрічки…
А небо над Збручем,
Мов кров'ю шитий килим.
— Бандит блакитний, крови гідний
гуляє в селах. Гинуть. Гинуть
од кулі і меча.
Гіркий співають глуму гімн.
В степах кружля скуйовджена мара.
В ріллю кида отруйний крам.
Чого хотять? Нас з кону стерти?
Вже блідолиця люта смерть
Над ними гострий склала вирок.
Не видерти, не взять, не вирвать
 з зубів
 рабів
їх бріліянтових скарбів…

20.
Розніс бадьорий дріт в повіт

За сказаним числом і датою
 наказ
 ВУЦВиК'а —
Державі сонячній віддати продподаток.
Гей, на пізні жовтневі квіти
Вже з Карпат огризалися фуґи.
Загуло над яругами
 над степами.
Бухали дні і ночі
 ціпами
 руки мужичі.
Молотили,
 молотили,
 віяли,