Перейти до вмісту

Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/32

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

порохом встилали стріхи,
насипали пузаті лантухи
 уміло.
Виїздили з яруг вози,
торохтіли ковані колеса.
І співала трудова музика
із яруг на блискучі рельси.
І везли, везли навздогін,
мережали колесами сніги,
гартували сталлю шлях.
Гуділа,
 скрипіла,
 співала, пріла,
молотила Кам'янецька земля
 і везла, і везла…

21.
В церквах, синагогах, костьолах

Маєтки лжебогів лежать без ужитку.
Хай клене і дрижить,
сиводуха містерія!
Із незаможніх, із безбожних
створіть комісії усюди.
І гори золотого посуду
чаш і лжіц, гвоздів і риз
на вози!
Обдеріть предтеч, первозваних,
глухонімих златоустів.
Холодним на хліб перепустимо,
на борщу теплого казан.
І ридали блідогубі баби,
обдирали ризи незаможні.
Можна!
Богам ми більше не раби!