Ця сторінка вичитана
І зібрала червона Кам'янеччина
багато золота, срібла, каратів,
гвоздів, риз, мечів і инших речей
і нікого Єгова не скарав.
22.
Не хочем ми гнобить нікого.Нема фронтів, нема пожеж.
Але-ж
ми й ще не маємо спокою, —
тому з наказу Раднаркому, —
годі сидіти дома
на печі.
Вдень, і вночі
нам треба армію точить.
До бою останнього навчить.
Плече в плече! Немає пільг нікому!
З Вережанки, із Макова,
Оринина, Вільхівця
ритмом колон, стрункі, однакові
ідуть, і ідуть без кінця,
без упину.
Іде,
гуде.
Залізними бджолами гуде,
червоносерда, як залізо в горнах.
Вітер випинає написи на прапорах.
А над ними плаче інтелігентний день
Пливе
до Виконкому.
Реве:
Нехай живе,
Не підлягає нікому!
