Дітвора за «Веселкою» грає,
инша зводить на дошці рахунки.
Накупили всілякого краму
на аршини, пуди і на хунти.
Побілили стодолу під клуб.
На полиці 2000 назов.
Кинеш оком — і смішно, і любо.
Закує молоточком у пазусі.
і почухав за вухом, і нижче.
— А ходім-но в «комуну», Орино,
та послухаєм доброї книжки.
Про посуху по книжці Панько.
Потім лекція Кифи про бога:
— Хто кого сотворив? Хто кого?
Бог — людину? Чи люди — старого?
Ніч проспали і довгу, і тужну.
А на ранок прийшли до «комуни».
Записались. А вечером в'южним
Балачки, суперечки і гумор.
Лячно мацала лямпу Орина,
дивувалась, як тушать і світять.
Спав щасливий на лаві Охрим
і дививсь на «Комунію» місяць.
Зашкварчало з жінками на призьбах.
Глядь — заклалась «комуна». Там — друга.
Третя… п'ята… За низкою низка.
Розігріли замурзаний трактор —
був Петро у саперному війську.
