Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/39

Орнамент з книжки І. Дніпровського «Плуг» (Харків, 1924)

 

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.

29.

Ліпили плакати, стругали, фарбували арки

Уявляли: от — от
вийде з прапором сірий народ,
показать себе шляхті й боярам.
А прийшли — золотими колонами
от гадюка повзе через міст,
загубився в провулочках хвіст,
б'ють прапори в червоні долоні.
Все ідуть, все ідуть, все вилазять
з-під воріт, із провулків.
Хто-ж це дивную макову казку
гомонить і співає на вулицях.
Вітер прапори рве і скубе,
кумачем свою кутає морду,
припадав до самих ребер,
лащить рухи, обличчя і бороду.
На площу, на площу, до клубу —
там бунтарська робітнича станція,
а обличчя знайомі і любі,
мов умилися сонцем уранці.
А в очах майорить колубок
прапорів, і губів, і облич —
передом, спиною, боком —
хто їх мудрий отут перелічить?