Перейти до вмісту

Сторінка:Дніпровський І. Плуг (1924).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Язикатим промінням з-під бантин
учепитись кортіло за бороду.
 Розчеріплені снилися пальці
й очі, очі — із кузні обценьки.
Вже не витисне з голого смальцю
духа спасові в мертву церкву.

3.
 Вітер бурий, бентежний з Благбазу

учепився в дахи старого,
реготався глумливим басом
в сиву бороду дядькову рогом.
 Затлумились дроти і загримало.
Димом пхнула коняка крицева.
— Чорт приніс і тебе, Гаврило,
у чумерці і шайці смушевій.
 То нічого, що виїла міль
і зробила підкову в волоссі —
делегат од усіх, що в ярмі,
голопузі і босі.
 Подивились на синій мандат,
розчинили живу дорогу.
Постелили смачний сніданок.
Кинув ногу на ногу.

4.
 Мов варились, кипіли люди

і ніяк для їжі не вкипали.
Кусав волохаті губи
Стискав патлаті пальці.
 Говорили про панський лан
аж сохла слина в роті.
Підняли мандати за
хоч-би на сміх один проти.