Сторінка:Дніпровські лоцмани. 1929.pdf/136

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

зажене вітер. Небезпечна вона через забору Скляну (212), ніяк вона не пропусте коли не пощипа, а щипа гаразд.

III стежка.

Має свій початок од каміння Буцевого (217) перед порогом Лишнім. Зветься вона „стежкою на Француза“. На лівім боці Дніпра, супроти Вільного порогу, жив собі якийсь француз, землевласник, щось до 40 дес. мав і от, коли той чи инший лоцман попадав на цю стежку, поглядаючи на хутір того француза, говорив: „французе, французе, пливу на твоє щастя“. Невідомо чому, але літні лоцмани пригадують, що коли пливеш та пригадаєш француза, пропливеш безпечно. Пливуть-же нею найбільше з причини, коли пліт більш ніж треба віддалиться від каменя Буцевого (217), і це загрожує йому зустрітись з великим каменем в самім порозі Плоським (220), а зустрінутись з ним — кришка, розтрощить і розкида колоди плота на усі боки, мов невеличкі палички. В такім разі, наближаючись до порогу та передбачаючи небезпеку, лоцман раптом подає команду робітникам, а ті вдарють бабайками, й пліт, повернувши передню голову праворуч, пливе в такім напрямку й далі, залишаючи кам. Плоського ліворуч. Минувши поріг Лишній, лоцман вже не може направити плота на справжній шлях і пливе далі рівнолежно йому, мір куючи влучити через Вільний поріг. Не віддаляючись далеко ліворуч каналу цього порогу й залишаючи праворуч каменя Плоського (243) та каменя Козирка (244), вдається пропливати безпечно. За порогом острів Німецький можна залишити у який хоч бік і виплисти на справжній шлях.