Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/103
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Побороти злі потуги. — — Не турбуй ся: добре, добре! —
— Дай їм теж управу мудру,
Щоб судила справедливо. —
— Як се? Иншої управи?
Неможливо, неможливо! У вас стане кращ як тута, То всї ангели із раю Тишком-нишком, як пить дати, Побіжать до твого краю.
А на небі запанують
Руйнування та неслава…
Нї, хай буде непорушна
Ваша прадїдна управа!
БЕРГ.
Зоря! Забилось серце полохливе…[1]
Де та журба? Куди подїв ся ляк?
Щоб збудувати всїм життя щасливе,
Хапаєть ся за спільну працю всяк.
Вперед! Вперед! Так кидають ся жили.
Чи розмовляють, чи мовчать уста,
Скрізь відчуваєш надзвичайні сили;
На шлях новий все сьміливо зверта.
