Цю сторінку схвалено
ІВАН АКСАКОВ.
Молюсь я щиро Богу нинї:
Без сил, в байдужности нїмій,
В ганебі досьвіду та лїнї,
Не дай зітлїть душі моїй!
А розбуди і серце й розум,
Лякливість рабську побори,
Не сковуй мудрости морозом,
З людською лжею не мири!
Не дай знїкчемнїти в покої,
Пошли життя менї трудне,
Але з безстрастности гидкої,
З недбальства виратуй мене!
ПАВЛО КОЗЛОВ.
Днї безслїдно минають за днями,
Рік за роком кудись уплива;
Розпрощавсь я з чудовними снами,
Моє серце нудьга розрива.
Всюди хмарно від думки сумної,
Безнадїйність як молотом бє…
Де подїтись від кривди земної…
Хиба в небї? Так крил не стає?