Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/107

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ІВАН АКСАКОВ.

 

Молюсь я щиро Богу нинї:
Без сил, в байдужности нїмій,
В ганебі досьвіду та лїнї,
Не дай зітлїть душі моїй!
 А розбуди і серце й розум,
 Лякливість рабську побори,
 Не сковуй мудрости морозом,
 З людською лжею не мири!
Не дай знїкчемнїти в покої,
Пошли життя менї трудне,
Але з безстрастности гидкої,
З недбальства виратуй мене!

 

 
ПАВЛО КОЗЛОВ.

 

Днї безслїдно минають за днями,
Рік за роком кудись уплива;
Розпрощавсь я з чудовними снами,
Моє серце нудьга розрива.
 Всюди хмарно від думки сумної,
 Безнадїйність як молотом бє…
 Де подїтись від кривди земної…
 Хиба в небї? Так крил не стає?