Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/108

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
МЕРЕЖКОВСЬКИЙ.

 

О, нї, дївчино, не тїкай!
Не завдавай нової муки;
Мене лякає час розлуки…
Горнись до серденька, кохай!
 Розбитий, хворий, на розмову
 Куди подам ся я, куди?
 Нїхто як ти… Любовю знову
 З недуги злої підведи!
Неначе ласки, поцїлуя
Жду горя дальшого… нехай!
Але єдиного прошу я:
— Дївчино-пташко, не тїкай!

 

 
ЯКУБОВИЧ.

 
I.
 

Конай один… в собі носи
Свої пекучі муки,
У стрічних жалю не проси,
Простягши старцем руки!
Сховай поглибше слїд журби
І в самотї кімнати,
Нічної тихої доби,
Оплач свої утрати!