Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/116

Коли милі твої очи
Мене звали на коханнячко,
Прилинь човном серед ночи
У той захисток, коханочко,
Де в водї зірки горять…
Там ми будем розмовлять.

 

---

 

ВЕЛЬГАВЕН.

---

 

Страшно буря завиває,
Поборотись виклика;
Море стогне, море грає,
Наче сьмілого гука.
Та чи стане в тебе духу —
Під негоду, завирюху,
Керувати проти хвиль,
Що так плещуть відусїль.

Як орел той розправ крила,
В саме пекло поринай:
Силу ночи твоя сила
Переважить — починай.
Чув — завзятим Бог владає?
Кинувсь? Хвиля затихає,
Зоря сяє золота;
Он — де берег, он — мета!