Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Боронити твій сон у нас вистачить сил;
Чуєш: сурм розлягають ся гуки?

Спи, дитинонько, спи! А підійде черга:
Сам дружини направиш до бою,
Бо час бою на смерть, лихий час настига,
День визволу веде за собою.

 

 
ВОРДСВОРТ.

 

Прощавай, бо молити ся час;
Але ось тобі мій заповіт:
Той лиш молить ся справдї із нас,
Хто однаково любить весь світ:

Людий, зьвірів, пташок, все живе,
Все створіннє, що бачить кругом,
Як диханнє одно сьвітове,
Нї до кого не бувши врагом!

 

 
РОБЕРТ СОУТІ.

 

— Чого голота скіглить так? —
Спитав мене дукач.
— Глянь за ворота, що там, як, —
То сам — кажу — побач.

Білїв ся снїг. Мороз тріщав,
Хапав ся нам до вух.