Від леміша тебе спасти,
Красо моя?
Не будуть жваві мотилї
Тепер, на ранїшній зорі,
В росї купаючись живій,
Тебе хитать,
Коли злетять ся — день новий
Гуртом витать.
Дощ над тобою поливав,
Північний вітер завивав;
Грозою хмара перейшла,
Спинив ся грім, —
Ти потихеньку розцьвіла
На диво всїм.
Від спек, від бур свої квітки
Укриють в затишку садки;
Деж сиротї знайти куток
Посеред піль?
Хиба повіє холодок,
Сховає шпиль.
З трави ти виткнулась на сьвіт;
Як снїг блищав твій нїжний цьвіт;
Всьміхалось сонечко тобі;
Рости-б, так нї;
Мій плуг підтяв — ти мреш в журбі,
Не жаль менї.
