Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/49

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


БАРБЄ.

 

Щоб не мерли скрізь голодні,
Ждучи марно ласки з неба, —
Даймо кожному, що треба
Неминуче на сьогоднї.

 

 
ҐЕТЕ.

 
Молитва мандрівця.

Сьвятий Боже, що до вбогих
Простягаєш свої руки,
Бережеш на всїх дорогах,
Одхиляєш від них муки!

Шлях мій довгий. Де взять сили!
Чи побачу райські житла?
В кінець груди наболїли…
Кинь хоть промінь свого сьвітла!

 

 
РОБЕРТ ПРУТЦ.

 
Поетови.

Сїй, сїваче, в людські груди
Правди вічної зерно;
Дарма, брате, що не всюди
Добре прийметь ся воно.