Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/52

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



На льон, правши заробляла,
Та тонесенько в ночі
У починки переклала, —
Сувій виткали ткачі.
Знов бабуся не сидїла:
Дожидаючи кінця,
Все сорочку на смерть шила,
При мигтїнню каганця.

Дай же, Боже, так спокійно,
І менї в труну зійти,
А не плакать безнадїйно,
Та блукати без мети;

Знавши втїхи, знавши втрати, —
Горе й радість заодно, —
Не моргнувши споглядати
На могильне полотно.

 

 
ЛЄНАВ.

 
Похорон старчихи.

В одежі чорній, байдуже,
Носильники рядами
Тебе потирили, — і вже
Ти опинилась в ямі.

Забудь у скринцї тій гнилій
Свої лиха незлїчні;