Не розказуй тим про долю, Хто її не зна, Хто несе саму неволю, У ярмі кона. Не воруш на кладовищі Тиші — забуття; Що для мертвих сьпіви віщі Про нове життя? Тим, хто в горі, без кохання, Вік прожив як день, Не нагадуй безталання, Не сьпівай пісень!
Був у мене товариш коханий; Поруч з ним і на смерть ми пішли. На веснї життя нашого раннїй Ми дружити у двох почали. Бій кипів, скрізь валяли ся трупи; Задзисчала тут куля в диму; Пав товариш до мертвої купи, — Не вставати вже більше йому! Не стихало гармат завивання, Не спинявсь розлютований враг;
