Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


 Та й пурхнула в степ широкий;
 Весело пташинї;
 А листочок одинокий
 Тремтить в самотинї.
Так і в мене серце бєть ся…
Гляну на сьвіт білий:
Предо мною все сьмієть ся
Твій видочок милий.

 

 
ВАЗОВ.

 
I. Зимова молитва.

Завиває хуртовина,
Вітер валить з ніг;
Не потрапиш, де хатина, —
Все засипав снїг.
 — Однеси Ти, Боже, лихо
 Хмурої зими! —
 Бідолашна мати тихо
 Молить ся з дїтьми.
— Помолїть ся, пташенятка, —
Шепче мати їм:
За люд вбогий і за батька, —
Холодно усїм.
 Не укриє лїс мандрівця,
 Стужа дме в горах;
 Ніч застигне… Помолїть ся
 Ви за сїромах.