Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/97

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


Задами покрутили
Китайцї до землї;
„Ми — кажуть — і хотїли,
Та ще не завели.
 Бо дуже молоденькі,
 Пять тисяч лїт всього,
 Звичайно — зелененькі, —
 Де взять ладу того?
Але клянем ся чайом,
Усяким, який є:
Що дня розпочинаєм,
Та часу не стає…“
 — „Гаразд! Люблю за вдачу,
 Одмовив Дцу-Кин-Дзин:
 Не трохи було, бачу,
 У вас лихих причин.
Пять тисяч — лїта ваші…
Пять тисяч… Як згадать…“
І крикнув — радцям каші
Березової дать.

 

 
НЕМИРОВИЧ-ДАНЧЕНКО.

 

Гупає молот залїзний,
Бризка з ковадла огнем…
Що то за плуг дивовижний,
Візьмемось зараз — утнем!
 Вийдеш ти з кузнї як треба,
 З'ореш усе, що твоє;