Сторінка:Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf/99

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено



Струни щастя на віки вривають ся…
Все нїміє, за гуком мре гук…
Тїни люблені мовчки прощають ся…
Дай же, дай відпочити, без мук!

 

 
ПЛЕЩЕЄВ.

 

Не йди утоптаним шляхом,
Віддай життя на вищі цїлї;
В піснях, поете, і на дїлї
Борись з неправдою та злом!
 Колючий стрінеш ти терник,
 Закутий будеш у кайдани…
 Не жди вінка, не жди пошани,
 Не повертай лякливо в бік!
Катам насупроти ставай
За визволення чоловіка;
У болячках смердячих віка
Душі зогнити не давай!
 В борбі сил пісня набере,
 Мов божий меч, мов грім небесний…
 Нехай замре твій голос чесний,
 Вона нїколи не умре!

 

 
ФОФАНОВ.

 
Сон черницї.

Не палю я лампадки північної,
Не читаю канону вечірнього…