Сторінка:Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf/107

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ты сиди тихо и не рипай ея, языкъ за зубами, ото вся твоя робота.

По ко̂лькохъ пытаняхъ и о̂дповѣдяхъ всѣхъ трехъ осо̂бъ постановлено, що Нансі має сдѣдуючого дня привести Олівера. Фажинъ додавъ, що якъ бы Оліверъ не хотѣвъ ити, то о̂нъ по̂де въ слѣдъ за дѣвчиною. Такожь рѣшено конче передати Сайксови хлопця до сеи роботы и позволено єму обходитись зъ нимъ такъ, якъ схоче. Сайксъ мо̂гъ єго укарати, єсли вважавъ се потрѣбнымъ, и не потребувавъ о̂дповѣдати передъ жидомъ за жадну пригоду, яка могла статись зъ хлопцемъ. Тобі Крекітъ мавъ по поворотѣ зъ крадежи потвердити все, що робивъ Сайксъ. Тымчасомъ ся чесна угода и щиро̂сть гадокъ зако̂нчилась такъ, що Сайксъ проковтнувъ ко̂лька чарокъ горѣвки, почавъ галасувати, а вко̂нци заснувъ. Жидъ загорнувъ ся знову въ свою верхню одѣжь, сказавъ Нансі добра-но̂чь, она єму такъ само, при чо̂мъ обоє остро на себе подивились. Обоє були зовсѣмъ певни̂ себе и споко̂йни̂. Дѣвчина була такъ вѣрна и такъ зналась на рѣчи, якъ самъ Тобі Крекітъ. Она й не спостерегла, якъ жидъ ще разъ зъ ненавистью и погордою кинувъ окомъ на Сайкса и по̂шовъ, шепчучи кро̂зь зубы: Таки̂ то они всѣ. Найго̂рше у жѣнокъ се, що найменша дро̂бниця будить у нихъ давно забуте чувство, а найлѣпше у нихъ се, що таке чувство скоро минає. Хі-хі хі! Мѣшокъ золота дамь, коли неправду говорю.

„Майстеръ“ не спавъ а чекавъ терпеливо на поворотъ Фажина.