Сторінка:Дікенс К. Оліверъ Твістъ (Львів, 1891).pdf/344

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сѣвъ. Въ Гендонъ думавъ де вступити, але здавалось єму, що й дѣти передъ дверми дивлять ся на него по̂дозрѣно; єму не ставало о̂дваги, зажадати хлѣба або напою и о̂нъ зновъ выходивъ на поле; а вже зовсѣмъ втомивъ ся такъ довгою блуканиною, котра єго все на те саме мѣсце приводила.

Вко̂нци о девято̂й годинѣ вечеромъ о̂дваживъ ся вступити до малои гостинницѣ въ Гатфільдъ. Въ шинку коло коминка сидѣло ко̂лька сельскихъ робо̂тнико̂въ. Они зробили мѣсце для чужинця, але о̂нъ усѣвъ собѣ въ найдальшій кутокъ, ѣвъ и пивъ самъ та о̂дъ часу до часу кидавъ дещо псови. Робо̂тники забавлялись звичайною розмовою, а о̂нъ вже дрѣмавъ, коли зъ крикомъ уво̂йшовъ до шинку якійсь чоловѣкъ, нѣбы похатникъ, нѣбы торговець и сейчасъ ставъ захвалювати сво̂й товаръ та жартувати, коли уважавъ о̂дповѣднымъ.

— Отси̂ кульочки — о̂дповѣвъ о̂нъ на питанье одного робо̂тника — суть певнымъ средствомъ на вываблюванье плямъ зъ всякихъ матерій. Сплямила дама свою честь, то потребує лишь одну таку кульочку зажити. Хоче панъ свою честь показати, то може се зробити такъ добре сею кульочкою, якъ кулею зъ пістолета, и ще лѣпше, бо смакъ въ неи го̂ршій. Хто купить? Одна коштує пенні, або два по̂въ-пенсы, або чотыри шелюги — все одно менѣ. Покупъ на нихъ такій великій, що мало коли можна ихъ до̂стати; чотырнацять водныхъ млыно̂въ, шѣсть паровыхъ машинъ и одна ґальванічна батерія працюють безнастанно, а ще не може то вдоволити купцѣвъ доставою; робо̂тники мало на смерть не запрацюють ся; вдовамъ дають по двацять фунто̂въ ро̂чно за кожду дитину, а за близнята нагороду. Всѣ плямы нищить: зъ товстости, вина, фарбы, воды и крови. Дивѣть ся! Ось на капелюсѣ того джентельмена єсть