Ця сторінка вичитана
Панъ Джайльсъ и Брільсъ все ще зо̂стають на своихъ давныхъ становискахъ; лише першій зъ нихъ полысѣвъ, а другій „хлопець“ зовсѣмъ уже посивѣвъ. Они сплять на приходствѣ, але служать Оліверови, Бравнльову, Льосбернови и всѣмъ мешканцямъ приходства такъ радо и однаково, що селяне не можуть змѣркувати, кому они властиво служать.
Панъ Чарль Бетсъ, потрясеный проступкомъ Сайкса, впавъ на думку, чи не радше бы жити честно; розваживъ се и рѣшивъ ся справдѣ выбрати дорогу честноты. Якійсь часъ приходилось єму се дуже тяжко, але вко̂нци удалось, бо мавъ тверду натуру. Нанявъ ся до тяжкои службы у пахтяря, пото̂мъ бувъ во̂зникомъ, а теперь зъ него найславнѣйшій купець худобы въ цѣло̂мъ Нордемптонсіръ.
А теперь, при ко̂нци, рука, котра се пише, зачинає дрожати, а я бы ще радо прявъ нитку свого оповѣданя трохи довше. Я бы радъ побути ще зъ тыми, що менѣ стали дорогими; въ ихъ крузѣ проживъ я такъ довго! Я бы радъ змалювати ще ихъ щастье; хотѣвъ бы-мь зъобразити Рожу якъ молоду цвитучу жѣнку, — яке миле и красне свѣтло кинула она на свою минувшу стежку житя; свѣтло се впало на всѣхъ, що зъ нею ишли, и освѣтило имъ серця. Я бы бажавъ змалювати цѣле житье и вдоволенье родинного кружка у коминка, або въ лѣтно̂й бесѣдцѣ. Я бы радо ишовъ за нею въ полудне въ блеску сонця и слухавъ єи любого голосу на проходахъ у мѣсячни̂ вечеры. Я бы дививъ ся на єи добродѣйства для бѣдныхъ и на єи господарство, котрымъ она радо и невтомлено занимаєсь. Змалювавъ бы-мь щастье єи и дитины по поко̂йно̂й сестрѣ, ихъ взаимну любовь и ти̂ тужно-солодки̂ думки про дорогу покойницю, що такъ сумно зо̂йшла зо̂ свѣта. Я бы зъобразивъ ве-