Ця сторінка вичитана
переходы незвычайными, они такъ сказати-бъ не видять ихъ, хочь зрѣтелѣ звуть ти̂ переходы неприродными, пустыми, непотрѣбными скоками. Тому не нарѣкай на мене завчасу, ласкавый читателю, єсли ты въ моѣй повѣсти стрѣтишь часту змѣну мѣсця и сценъ, а лише будь ласкавъ переконати ся, чи правду я кажу, чи нѣ. Я хочу, щобы моє оповѣданье було правдиве и щобы оно безъ непотрѣбныхъ мано̂вцѣвъ ишло до своєи цѣли. Отже прошу тебе, ходи теперь зъ довѣрьемъ до мене въ мѣсто, де побачивъ свѣтъ мо̂й малый герой.
Панъ Бумбль выйшовъ разъ рано зъ дому убогихъ зъ дуже поважнымъ лицемъ и йшовъ улицями такъ, що заразъ можна було по̂знати у него задуму; а думки єго мусѣли бути такъ велики̂, що годѣ ихъ вымовити. О̂нъ удавъ ся до панѣ Манъ, котра єго прокляла, скоро зъ-далека побачила, але якъ во̂йшовъ въ хату, запытала зъ жалемъ, чому о̂нъ такъ довго не показувавъ ся. Бумбль давъ ѣй грошѣ за харчь за послѣдну чверть року и звѣстивъ ѣй, що поѣде почтою до Лондону, щобы двохъ убогихъ о̂двезти до столицѣ и зъ порученя дирекціи выступати на засѣданяхъ суду въ Клєркенвель. Панѣ Манъ здивувалась, а Бумбль обяснивъ ѣй, що хорыхъ справдѣ здалось бы якъ звычайно о̂двозити ненакрытыми возами, бо въ накрытыхъ хори выставлени̂ на протягъ можуть легко перестудитись; але теперь оденъ почтарь спустивъ дуже цѣну, щобы о̂добрати заробокъ другому, и такъ перево̂зъ убогихъ буде менше коштувати, якъ ихъ похоронъ, котрый мусѣвъ бы певно справити прихо̂дъ, єсли бы ихъ передъ смертію не передано иншому приходови. О̂дтакъ спытавъ поважный слуга приходскій о выхованцѣвъ панѣ Манъ взагалѣ, а особливо о малого хорого Діка. Якъ панѣ Манъ запевняла, то здоровлье и поводженье тамтыхъ було дуже вдоволяюче, а Діка при-