Перейти до вмісту

Сторінка:Діккенс Ч. Олівер Твіст (1929).djvu/175

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

— Скидай свої клейноди, я їх віддам Феджінові, щоб він зберіг їх про свято, — сказав Чарлі, — сміх та й годі!

Бідний Олівер неохоче послухався, а містер Бетс з його убранням під пахвою вийшов з кімнати і замкнув за собою двері.

Олівер залишився сам у цілковитій темряві.

Регіт Чарлі і голос Бетсі, що саме дуже вчасно завітала до господаря і тепер обливала водою і відходжувала різними жіночими засобами свою подругу, могли-б розігнати сон бодай найурівноваженішої, нічим не знервованої людини, але бідний Олівер стомився і ослаб, і незабаром заснув глибоким сном.