Щоб збільшити вражіння, Сайкс глянув на хлопчика вовком з-під насуплених брів і провадив:
— Наскільки я знаю, на світі немає нікого, хто-б поцікавився тобою, коли ти даси дуба. То значить мені, власне, нема нащо й просторікувати довго з тобою — бережись сам, коли шкура тобі твоя мила.
— Одне слово, — мовила Нансі з особливим притиском, щоб звернути Оліверову увагу, — одне слово, Біллі, ти хочеш сказати, що коли він почне заваджати тобі в твому ділі, або плескатиме язиком, ти проб'єш дірку в його черепі й не побоїшся шибениці, як це тобі трапляється мало не що-дня в твоїй роботі.
— Вірно, дівко, — похвалив її Сайкс, — баби вміють часом сказати все одним словом краще за нас, доки ґедз не вкусить, ну, а тоді — бувай здоров! Хлопець, надійсь, уже все второпав — можна повечеряти й спочити перед роботою.
Нансі швидко застелила стіл обрусом і принесла до хати жбан портера й миску з бараниною. Господар був дуже веселий, ввесь час жартував, дотепував і був взагалі в трохи підвищеному настрої, викликаному, мабуть, близькою подоріжжю. А що він був у доброму гуморі, то сам один випив нахильцем увесь жбан портера і протягом усієї вечері вилаявся загалом не більше, як з сотню разів.
По вечері (годі й говорити, що в Олівера не було великого апетиту) містер Сайкс хильнув ще кілька чарок і гепнувся на ліжко, звелівши Нансі збудити його о п'ятій рано, а як не збудить, то… за цим пішли звичайні погрози й лайка. З наказу господаря Олівер теж мусів лягти не роздягаючись на матрацу на підлозі, а дівчина сіла перед каміном, щоб підтримувати в ньому вогонь і бути напоготові збудити їх у призначений час.
