Перейти до вмісту

Сторінка:Діккенс Ч. Олівер Твіст (1929).djvu/234

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

гаючи Олівера через вікно. — Дай шарф, вони влучили в нього. Швидше! Як дзюрчить кров!

Потім зчинився ґвалт, вдарив дзвін, посипались постріли, вигуки, і Олівер почув, що його притьмом тягнуть кудись, по нерівній дорозі.

Потім усі звуки змішались, почали завмирати, смертельний холод стиснув Оліверове серце, і він більше нічого не бачив і не чув.