Сливе вже закінчили ми історію всх осіб, за яких мовилася мова у цій повісті. Біографові їх ще залишається подати лише кілька коротких стислих слів. За три місяці Роза Флемінг та Гаррі Мейлі взяли шлюб у тій самій простенькій сільській церкві, що мала з цього часу стати за місце діяльности молодого пастора. Того самого дня молоде подружжя оселилося в своєму новому привітному гніздечку.
Місис Мейлі оселилась теж із сином і невісткою, щоб дожити в супокої віку, насолоджуючись найбільшим щастям, що випадає доброчинним людям на старість: спогляданням щастя тих, про кого вони ціле своє життя ніжно піклувалися і кого любили щирим серцем.
Коли з Монксовими заплутаними справами (що ніколи не процвітали ані в його руках, ані в руках його матери) уважно й пильно ознайомилися, то виявилось, що як поділити нарівно між ним та Олівером лишки батькового майна, яке він собі був загарбав, на кожного з них припаде понад три тисячі фунтів стерлінгів.
За батьківським заповітом, Олівер мав стати єдиним спадкоємцем всього, та містер Броунлоу, не бажаючи позбавляти первака свого покійного друга можливости
