містер Клейполь зомліває сам, але кінець буває завжди однаковий.
Позбавлене посади подружжя Бембль зубожіло і зрештою зійшло на такі злидні, що змушене було саме шукати захисту в тому самому Притулку, де колись верховодило. Містер Бембль раз-у-раз з жалем признається, що в такому, приниженому стані він і сили вже не має дякувати долі за те, що його розлучили з його любою дружиною.
Джайльза і Брітльза залишили на старих посадах, дарма, що перший з них геть облисів, а другий геть чисто посивів. Обоє ночують у пасторському будинку, але доглядають однаково містера Броунлоу, Олівера й лікаря; отже в селі ніхто й не візьме гаразд у тямки, кому вони власне служать.
На Чарлі Бетса Сайксів злочин справив таке страшне вражіння, що він почав міркувати, чи не краще зрештою чесно жити? Отже, доміркувавшися до того, що воно таки справді так, Чарлі відцурався од свого минулого й вирішив поквитувати його в якійсь иншій царині діяльности. Спочатку йому повелося дуже круто і він пройшов через тяжку боротьбу, але щаслива вдача і певна свідомість того, що він простує до доброї мети, — допомогли йому виконати своє завдання. Він почав з посади стаєнного попихача та наймита на фармі, зазнав чимало пригод, а тепер відомий за найвеселішого скотаря у всім Нортамтонширі.
Наближаючись до кінця своєї праці, рука того, хто писав ці рядки, тремтить і важеніє… Їй хочеться продовжити ще трохи нитку цього оповідання.
Хотілося-б мені показати розцвіт жіночої краси та лагоди Рози Мейлі, що осяює ніжним сяйвом сумирний шлях свого життя й зогріває серця тих, що ідуть обіч
