Сторінка:Д. Кардаш. Евген Коновалець (1941).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено


Готелі, каварні, парки, зустрічі з ближчими співробітниками, провідниками країв і теренів, звязковими і курєрами. Конференції в окремих справах з одним, другим, третім складом учасників.

Орґани, що виходять під окупацією і за океаном. Три пресові служби з кількома бюрами.

Побачення з чужинцями, завжди уважними, дуже цікавими і ще більше обережними.

Часом товариство пари друзів — найближчих співробітників, що їх вождь добрав собі за довгі роки спільної боротьби і небезпеки.

Та все це не відбивається на молодечо-бадьорій постаті Полковника. Веселі вогники світяться в його очах, всю особу огортає неповторний чар великої індивідуальности. По двох — трьох словах співрозмовець — молода людина з краю чи ветеран визвольної війни з закордону — чує, що стоїть перед вождем з ласки Божої, і готовий для нього на все.

Орґанізація стає на порозі свого третього етапу — здобуття переважного впливу в українськім суспільстві. Події, що грядуть, не застануть українську націю розщепленою, без еліти і проводу.

Вождь походжає вечірніми півосвітленими вулицями південного міста. «На другій рік, хочу,