Сторінка:Енеїда. 1808.pdf/139

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
124


Бо щоки терли миніею,
А блейвасомъ и нисъ и лобъ;
Щобъ краскою, хоть не своею,
Причаровать къ себѣ народъ;
Изъ рѣпы пидставляли зубы,
Ялозили все смальцемъ губы,
Щобъ пидвести на грѣхъ людей;
Пиндючили якіись бочки,
Мостили въ пизуси платочки,
Все жарты имъ були да смѣхъ.

***

За сими по ряду шкварчали
Въ роспаленныхъ сковородахъ
Старыи бабы що ворчали,
Базикали о всѣхъ дѣлахъ;
Все тилько старину хвалили,
А молодыхъ товкли, да били,
Не думали жь яки були;
Ище якъ сами дѣвовали,
Да съ хлопцями якъ гарціовали,
Та й по дитынцѣ привели.