Сторінка:Енеїда. 1808.pdf/157

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
142


Тутъ такъ же старшина правдива,
Бувають всякіи станы;
Но тилько трохи сіого дива.
Не кваплются на се воны!
Бувають війсковы, значковы,
И сотники и бунчуковы,
Яки правдиву жизнь вели;
Тутъ люде всякого повѣту,
По бѣлому есть скилько свѣту,
Которы праведно жили.

***

Скажи жъ моя голубко сиза,
Ище Еней яги спытавъ;
Що батька я свого Анхиза
И въ вичи досѣ не видавъ
Ни зъ грѣшными, ни у Плутона,
Хиба іому не ма загона,
Куда іого щобъ засадить;
Винъ божои, сказала, крови
И выбира все по любови,
Де схоче, буде тамъ и жить.