|
„Да вже, для тебе обѣщаюсь,
„Енеевѣ я ляпасъ дамъ;
„Я хутко, разомъ постараюсь
„Загнать въ багно іого къ чортамъ.
„Прощай же! швидко убирайся,
„Обицянкижъ не забувайся:
„Бо послѣ, чуешъ, ни чичиркъ.
„Якъ збрешешъ, то хоча надсядься,
„На ласку послѣ не понадься;
„Тогди видъ мене визьмешъ чвиркъ.
Еолъ оставшись на господѣ,
Зобравъ всѣхъ вѣтривъ до двора;
Велѣвъ поганій буть погодѣ....
Якъ разъ на морѣ и гора,
А далѣ потимъ яръ глубокій —
Еней стоявъ въ водѣ по боки,
Злякався, крикнувъ, якъ на пупъ;
Заплакався и зарыдався,
Пошарпався, увесь подрався,
На тѣмьи начесавъ ажъ струпъ.
|
