Сторінка:Енеїда. 1808.pdf/86

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено
71


„Прокинься, милое дитятко!
„Пробуркайся и проходись;
„Се твій прійшовъ до тебе батько,
„То не сполохайсь, не жахнись.
„Мене боги къ тобѣ послали
„И такъ сказати приказали:
„Щобъ вже ты билше не журивсь.
„Пошлютъ тобѣ щасливу долю,
„Щобъ учинивъ ты божу волю
И швидче въ Римъ переселивсь.

***

„Збери всѣ човны що остались
„И гарно заразъ ихъ оправь;
„Придержъ своихъ щобъ не впивались
„И сю Сицилію оставь.
„Плыви и не журись небоже!
„Уже тобѣ скризь буде гоже.
„Да ще послухай щось скажу:
„Щобъ въ пекло ты зайшовъ до мене,
„Бо дѣло есть минѣ до тебе,
„Я все тобѣ тамъ покажу.