Сторінка:Енциклопедія Українознавства, т. 1.djvu/233

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

3 Васько засад націоналізму» 1928, «Ідеологічні основи укр. націоналізму» 1929, «Змаг OCHOB> 1947.

Васько Гаврило (1820 — 83), маляр-портретист; закінчив Академію Мистецтв у Петербурзі, 1847 — 63 викладав малювання в Київ. ун-ті.

Ватев Стефан (* 1865), болг. лікар-гігієніст, проф. ун-ту в Софії, чл. болг. Академії наук, д. чл. НТШ.

Ватикан, див. Рим.

Ватра, вогонь, вогнище; жива в. добувається у гуцулів тертям двох кусків дерева і за нар. повір'ям має охороняти худобу від нещастя. Звичай розкладати B. перейняли пластуни як виховний засіб; для них В. — символ дружби й вічної живучости, звідси В. — назва пластових журналів (1923 — 46 у Львові, Ужгороді, Парижі, Реґенсбургу, Карльсфельді в Баварії і ін.).

«Ватра», літ.-наук. зб.; вийшов у Стрию в 1887 під ред. Василя Лукача (В. Левицького) з творами С. Руданського, А. Свидницького, О. Кониського, М. Драгоманова, І. Франка, П. Мирного, І. Нечуя-Левицького, О. Огоновського та ін.

«Ватра», пластове в-во в Ужгороді, видавало за ред. Л. Бачинського «Пластову бібліотеку» (1924 — 30).

«Ватра», назва ряду студентських т-в: 1892 — 96 «В» існувала у Львові як т-во студентства нац. напряму від часу, коли Академічне Братство еволюціонувало в дусі соціялізму. Обидва т-ва з'єдналися 1896, утворивши Академічну Громаду. 1898—1914 «В.» т-во укр. студентів-гірників у Пшібрамі (Чехія). 1926 — 39 «В» т-во укр. студентів ветеринарії у Львові (бл. 100 членів).

Ватуля Олексій (1891 — 1955), артист Київ. Драматичного Театру ім. Франка; родом з Полтавщини, вчився в Київ. Театральній школі ім. Лисенка. Сценічну діяльність почав з 1917, вступивши до «Молодого театру». В 1920 B. був одним із засновників Театру ім. Франка, де грав протягом 35 рр., створивши ряд визначних образів (м. ін. Ґонти в «Гайдамаках», Михайла в «Суєті», Городничого в «Ревізорі», царя Едипа і ряд ін.).

Ватутине (IV — 12), с. м. т. Звенигородського р-ну Черкаської обл., засноване 1949 р.; цегельно-черепичний зав., деревообробний комбінат.

Вахнянин Анатоль (1841 — 1908), гром. діяч, педагог, журналіст і композитор у Галичині. Засновник і перший гол. «Січі» у Відні (1867), т-ва «Просвіта» у Львові (1868), співацького т-ва «Торбан» (1870), т-ва «Бонн» (1890), засновник і перший дир. Вищого Муз. Ін-ту ім. Лисенка у Львові (з 1903). Посол до гал. сойму та віденського парляменту (1894 — 1900), один із засновників народовецької Нар. Ради й творців т. зв. «нової ери». Ред. «Правди» (1867 — 70), «Письма з Просвіти» (1878 — 79), співред. «Діла», автор численних статтей, підручників, поезій, повістей, оповідань («Оповідання й гуморески» 1902) і незакінчених «Споминів з життя»; написав чимало хорових та сольових пісень і оперу «Купало» (вперше виставлену в Харкові 1929).

Вахнянин Богдан (1886 — 1940), педагог, муз. діяч, дириґент і композитор, дир. філії Муз. Ін-ту ім. Лисенка й керівник муз. т-ва «Боян» у Перемишлі; серед композицій найвідоміші «Буря на морі» і «Гайдамаки».

Вахнянин Остап (1890 — 1924), пластовий і культ. діяч на Закарпатті, родом з Галичини. Редактор «Пластуна», автор праць «Пласт», «Пластовим шляхом за красою життя».

Вашінґтон (Washington), столиця ЗДА, 802 000 меш., в тому ч. бл. 400 українців. 2 укр. церкви — кат. і правос, укр. кат. Духовна Семінарія, укр. відділ «Голосу Америки».

Вашкевич Володислав (* 1844 — ?), історик, видавав матеріяли про Укр. Кат. Церкву Холмщини: «Холмский грекоуниатский месяцеслов» і «Памятники русской старины в западных губерниях».

Вашківці (V — 6), м. на Буковині над р. Черемош на Передкарпатті, р. ц. Чернівецької обл., 6 300 меш. (1930); за австр. часів пов. м.; до 1940 р. значний укр. культ. осередок, в 1912 — 14 pp. укр. приватна гімназія.

Ващенко В., сучасний мовознавець, керівник катедри укр. мови в Дніпропетровському Ун-ті, автор ряду праць про мову Шевченка, проєкту словника мови Шевченка, досліджень з діялектології сх. України і шкільного підручника синтакси.

Ващенко Василь (1850 — 1918), пасічник, організатор і керівник пасічницької школи в Боярці, удосконалив вулик і запровадив поліпшені способи пасічництва.

Ващенко Григорій (* 1878), педагог, з 1918 доц., згодом проф. педагогіки Іст.-Філол. Факультету, пізніше Ін-ту Нар. Освіти в Полтаві, з 1936 у Пед. Ін-ті в