Вейделівка
Вейделівка (II — 19), с. на Слобожанщині, р. ц. Білгородської обл. РСФСР; в р-ні більшість населення становлять українці.
Вейк (van Wijk) Ніколай ван (1880 — 1942), визначний голл. славіст, балтолог і германіст, проф. ун-ту в Лейдені. Важливі праці з іст. фонетики й морфології слов. мов, з історії слов. наголосу, з питань походження дієслівного виду, клясифікації й генези поодиноких слов. мов спершу в молодограматичному, потім у фонологічному напрямі. У питаннях укр. мови В. спирався на досліди рос. і поль. мовознавців (Курашкєвіч), був прихильником теорії «праруської єдности» до 10 в. (полеміка з С. Смаль-Стоцьким, статті про укр. мову й літературу в голл. енциклопедії „Winkler Prins", XIII). Для укр. діялектології мають значення праці В. про сх.-словацькі говірки. Список праць В. в „Zeitschrift für slavische Philologie", XVIII, 1 (1942).
Ю. Ш.
Вексель, борговий документ, складений у встановленій правними приписами формі, який стверджує зобов'язання векселедавця сплатити певну суму у визначений реченець. В Росії вексельне право кодифікував «Вексельный Устав» 1832, складений під впливом франц. кодексу (перевиданий 1887). В Австрії спершу існували різні приписи в справах B.; вексельне законодавство уніфіковано в 1903. З 1910 існує в міжнар. маштабі одностайне право B. (Женевська конвенція). В УНР і за гетьманату діяли норми рос. вексельного права, а в ЗУНР — австрійського. В УССР і СССР право B. було вперше реґламентоване в «Положении о векселях» РСФСР з 1922. З ліквідацією в СССР комерційного кредиту 1930 були скасовані й векселі; їх використовують тільки при кредитових операціях у зовн. торгівлі. З 1937 СССР приєднався до Женевської конвенції про В.
Є. Ґ.
Велеградські з'їзди, міжнар. зустрічі, присвячені плеканню ідеї з'єднання церков, передусім представників слов. народів, кат. і правос. віровизнань, у Велеграді в Моравії (місійний осередок св. Кирила й Методія і місце поховання останнього) в 1907, 1909, 1911, 1924, 1927, 1932 і 1936. В. з. відбувалися з ініціативи митр. Андрея Шептицького (співорганізатора і гол. трьох із них), о. А. Стояна (пізніше оломовцького єп.) і о. А. Спальдака з Апостоляту св. Кирила й Методія (який служив цілям церк. з'єднання). Між з'їздами відбувалися конґреси, наради та студійні курси в ін. містах, присвячені тій же темі. Матеріяли про B. з. друкувалися в „Acta conventus Velehradensis“ перев. лат. мовою (що була мовою В. з.), в ж. „Slavorum literae theologicae“ (1905 — 10 у Празі), а також в „Acta Academiae Velehradensis“ i „Opera Academiae Velehradensis“, що їх видавала з 1911 р. „Academia Velehradensis“, заснована того ж року, на 3 з'їзді, для наук. студій, публікацій, конференцій тощо, присвячених тематиці з'єднання.
Р. Д.
Велес, Волос, у держ. релігії на Русі перед прийняттям християнства (10 в.) бог достатку, худоби, торгівлі; укладаючи договори з греками, кияни присягалися Перуном і В.; пізніше в нар. віруваннях поєднався із св. Власієм.
Велигорський Іван (1889 — 1955), укр. мовознавець i педагог, учень Яґіча. Праці з діялектології й назовництва Городенщини в Галичині, про мову Стефаника й Черемшини, популярні нариси з психології мови й заг. мовознавства. Помер на еміграції в Канаді. Список праць: В. «Слово й назва „Канада”», 1955.
Велика Багачка (IV—14), м-ко над р. Пслом, р. ц. Полтавської обл.
Велика Білозірка (VI — 15), с. на долішньодніпровій низовині, р. ц. Запорізької обл.
Велика Близниця, велика могила на Таманському півострові, місце поховань і культу померлих багатої родини з часу бл. 300 р. до Хр., що визнавала культ Деметри; розкопи у 1864—66, 1863 i 1883—85 рр.
Велика Виська (V — 12), с, в півд.-сх. частині Придніпровської височини, р. ц. Кіровоградської обл.
Велика Врадіївка (VI — 11), с. на півн.-зах. від Первомайського, р. ц. Миколаївської обл.
Велика Димерка (III — 11), с. Броварського р-ну Київ. обл. на півн.-сх. від Києва. Бої з большевиками Січових Стрільців у 1917 і групи Рогульського в кін. січня 1919.
Велика Кріпинська (VI — 20), с. над р. Тузлею, притокою дол. Дону, р. ц. Ростовської обл. РСФСР; р-н заселений українцями.
Велика Лепетиха (VI — 14), с. над дол. Дніпром; р. ц. Херсонської обл.
Велика Михайлівка (VII — 10). кол. Гросулове, с. над р. Кучурган, лівою притокою Дністра, р. ц. Одеської обл.
Велика Новосілка (VI — 17), кол. Велика Янисоль, с. над. р. Мокрі Яли (притока Вовчої), р. ц. Сталінської обл.
Велика Олександрівка (VI — 14), с. над дол. Інгульцем, р. ц. Херсонської обл.
Велика Писарівка (II — 16), с. над р. Ворсклою, р. ц. Сумської обл.
Велика Ріка (також Ріка), р. на Закарпатті, права притока Тиси, довж. — 89 км. В 1955 на В. Р. відкрита Річицько-Теребельська гідроелектростанція.
Велика рогата худоба, див. Рогата худоба.
