був скасований (див. ЕУ I, стор. 568 — 69).
Створивши в противагу Укр. Нар. Республіці на папері незалежну, але в дійсності постійно інтеґральну частину сов. комплексу — «Укр. Соц. Радянську Республіку» (проголошена 26. 12. 1917, 1 конституція 14. 3. 1919), большевики і формально відразу пов’язали її з РСФСР «військ.-госп. союзом» у грудні 1920, з передачею найважливіших галузей держ. управління (як «об’єднаних комісаріятів») у Москву. В 1923 ухвалено конституцію СССР, що до його складу як «суверенна республіка» з «правом вільного виходу» із союзу належить УССР; цей стан зафіксований у конституції СССР 1936 р. і конституції УССР 10. 1. 1937 р. Хоч які мінімальні «автономні» права лишалися 1923 р. за урядом УССР, але протягом 20 — 30 pp. одна по одній ділянки держ. управління, що належали до т. зв. республіканських нар. комісаріятів УССР, переходили до Москви (внутр. справ, земельних справ, пром-сти, високої освіти, управління всіх важливих трестів, кооперації і т. д.).
До поч. 30-их pp. в УССР існували нац. райони з певною А. щодо урядової мови й шкільництва. З 1924 в складі УССР була Молдавська Автономна Соц. Республіка, перетворена 1940 на союзну респ. Після проведення гострої централізації управління в Москві, надання союзним республікам, зокрема УССР, формального права зовн. зносин та утворення респ. військ. формувань (1944), як і повернення в останній час урядові УССР керування справами вугільної пром-сти, чорної металюрґії, високої освіти, зв’язку не мають жадного практичного значення. Увесь держ. апарат УССР до дрібниць підпорядкований центр. владі в Москві. Так само в обставинах сов. режиму не може бути мови про А. Академії Наук, університетів та ін. закладів чи орг-цій.
О. Шульгин
Автономна Область (АО), обл. в СССР, що входить до складу однієї з союзних респ., заселена невеликою нац. меншістю (вся автономність полягає фактично у праві вживати рідної мови в школі й гром. житті); на території УССР АО немає; на пограниччі укр. етногр. земель на Передкавказзі є Адиґейська АО (в складі Краснодарського краю) і Черкеська АО (в складі Ставропільського краю).
Автономна Совєтська Соціялістична Республіка (АССР), частина території однієї із союзних республік СССР, заселена нац. меншістю, що має сов. автономію (гол. право вживання рідної мови); в межах УССР такою респ. була в 1924 — 40 pp. Молдавська АССР, а в межах Рос. СФСР у 1920 — 46 pp. м. ін. — Кримська АССР; на пограниччі укр. земель є на Передкавказзі Кабардинська АССР.
Автостради, див. Шляхи.
Автотракторна промисловість, галузь машинобудування, що виробляє трактори й автомобілі (вантажні й пасажирські). На Україні представлена двома великими підприємствами: Харківським тракторним зав. потужністю в 40 000 тракторів на рік і Дніпропетровським зав. важких вантажних авт з потужністю в 50 000 авт на рік (побудований після війни). Крім того, в Одесі, Харкові і Львові є автоскладальні зав. великого розміру, менші в Краснодарі і Симферополі. Легкові (в тому числі й спортові) автомобілі випускає лише Харківський завод.
Автотранспорт, на Україні розвинений слабо через поганий стан безрейкових шляхів і низький життьовий рівень населення за сов. режиму; тому на легкові авта припадає ледве 1/5 всіх авт, решта — вантажні. Однак кількість авт швидко зростає: з 11000 (у тому ч. 2 700 легкових) у 1932 р. — до 85 000 (14 000 легкових) у 1937 р. і бл. 200 000 авт тепер (точні дані засекречені в зв’язку з екон. і військ. значенням сов. А.).
А. має гол. значення при перевезенні вантажів до зал. станцій і пристаней, у пром. р-нах і великих містах; по другій світовій війні встановлено реґулярний автозв’язок між мм.: Київ-Львів, Київ-Одеса, Київ-Харків, Харків-Симферопіль, Львів-Дрогобич, між містами в Донбасі та Криворізькому і Дніпровому індустріяльних р-нах; для забезпечення безперебійного функціонування авторуху 1947 створено Укравтогаз, який завідує бензиновими станціями, нереґулярно розміщеними на шляхах (по маґістральних автострадах — приблизно що 50 км). Організаційно. А. на Україні був підпорядкований різним керівним органам, тепер — Мін-ву Автомобільного Транспорту УССР; практично окремі автобази мають такі союзні орг-ції, як Союззаготтранс, Заготсировина, Головмука, Заготзерно, мін-ва важкої пром-сти, шляхів, зв’язку, торгівлі (Союззаготтранс), авіяції (Міжміськавтотранс) тощо. Мін-ву Транспорту УССР підлягають обл. автотрести (облавтотрести), які мають свої автогосподарства для вантажних перевозів і виконання різних сезонових держ. робіт; великі спеціялізовані підприємства
