Сторінка:Енциклопедія Українознавства, т. 1.djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

посідають власні автоколони; у всіх великих містах існують таксомоторові парки.

Фахівців А. підготовляє один із найбільших у світі Дніпропетровський Ін-т Інженерів Транспорту і автодорожні ін-ти в Києві й Харкові; техніків А. випускають 6 технікумів. (Про автомобільну пром-сть — див. Автотракторна пром-сть).

Г. К.

Агапіт Вишневський (світське ім’я Антоній) († 1926), архиєп. Катеринославський, чл. Всеукр. Церк. Собору 1918, один з нечисленних тоді представників вищого духівництва, що підтримували укр. нац. змагання; урочисто зустрічав Директорію на Софійській площі; тимчасово був усунений з катедри за денікінської влади (1919); помер у больш. тюрмі.

Агій Франц (* 1899?), осв. діяч на Закарпатті, автор першої укр. фонетичної граматики «Жива мова» і ст. на пед. теми.

Агіографія, див. Житія святих.

Агол Ізраїль, сучасн. вчений біолог, д. чл. АН УРСР, 1934 чл. президії і неодмінний секретар АН УРСР.

Аграновський Д., сучасн. співак-тенор, в 1930-их pp. виступав у Харківській Опері.

Аґатірси, плем’я, що в 5 в. до Хр. жило на р. Мароші в Семигороді. Його вважають за трацьке (Рехе), скитське (К. Пач) або праслов’янське — між Марошем та Дніпром (В. Щербаківський).

Аґнеса (1137 — 82), дочка поль. кн. Болеслава Кривоустого, дружина Мстислава Із’яславича, кн. волинського (1155 — 67) і згодом київського (1167 — 69), мати кн. Романа Мстиславича.

Аґрарне законодавство, див. Земельне законодавство.

Аґрарний устрій, див. Земельний устрій.

Аґрономія, цикл с.-г. наук, пов’язаних з обробітком землі та плеканням с.-г. рослин. У широкому розумінні слова в цей цикл включають і зоотехн. науки.

На Україні розвиток А. щільно пов’язаний з діяльністю наук. та наук.-дослідних установ: ун-тів, с.-г. ін-тів, с.-г. н.-д. станцій (див. С.-г. освіта на Україні). У 19 в. на Україні не було широко організованих аґрономічних дослідів, що всебічно охоплювали б її сіль. госп-во. Розвиток А. залежав від окремих учених, обіймаючи здебільше вузькі галузі науки. В кін. 19 в., а особливо на поч. 20 в. пляномірну роботу розгорнули губ. і пов. земства, що організували мережу дослідних станцій; найстарішою є Полтавська (1884), за нею була заснована в Херсоні. Перед першою світовою війною на Україні було 52 дослідних полів та станцій і 8 контрольно-насінньових станцій. Крім того, було дві мережі дослідних полів із центром у Києві: Всерос. Т-ва Цукрофабрикантів і Київ. Т-ва Сіль. Госп-ва. Поза тим, на Україні діяли два т-ва, одно з яких було всеімперського маштабу — «Императорское Вольно-Экономическое Общество» (засноване 1765), а друге — «Императорское Общество Сельского Хозяйства Южной России» (з 1828), охоплювало Басарабську, Катеринославську, Таврійську та Херсонську губ. Існували ще губ. т-ва (Київське, Полтавське, Харківське, Херсонське); деякі з них утримували с.-г. виставки, нижчі с.-г. курси, аґрономічні лябораторії, видавали фахові часописи. У новіші часи існували пов. та місцеві т-ва. 1906 їх було 147, найбільше в Полтавській губ. (56). Ці т-ва були ліквідовані по революції, а дещо згодом — і активні в рев. роки Всеукр. Т-во Насінництва та Укр. Центр. С.-Г. Т-во в Києві, з 1918 перетворене у Центр. С.-Г. Кооп. Союз (Централ) (див.). Хоч аґрономічна праця тривала досить довгий час (земства провадили ґрунтові, статистичні й ін. досліди з другої пол. 19 в.) і перед революцією 1917 були вже очевидні добрі наслідки пляномірних заходів щодо піднесення врожайности гол. с.-г. культур, проте Україна до 1917 — 18 pp. не виступає в А. як окрема країна із своєрідними умовами сіль. госп-ва.

Піднесення укр. А. припадас на період 1918 — 29 pp., до поч. колективізації, коли укр. дослідники використовували широкі можливості н.-д. роботи, що було зумовлене конечністю для больш. влади інтенсивно відбудовувати сіль. госп-во. В ці роки орг-ція наук. А. на Україні набирає пляномірного характеру, обіймаючи різні її галузі Створена була мережа метеорологічної служби. Розгорнулася ґрунтознавча робота, що дала в 1920-их pp. першу зведену карту ґрунтів України і 10 тт. «Матеріялів дослідження ґрунтів України». Укр. селекціонери створили ряд високоцінних сор-