Києві та ін. На Зах. Україні виходили «Сіль. Господар» (Львів — Ярослав 1925 — 44), «Укр. Пасічник» (1928 — 44), «Сад і Город» (до 1939), «Хліборобська Молодь» (1934 — 39), «Укр. Аґрономічний Вісник» (1934 — 38) та ряд і». Серед післявоєнних в УССР — місячники Держсільгоспвидаву УССР «Мічурінець», «Соціялістичне тваринництво».
Література: Адрес-календарь с.-х. обществ. Департамент Земледелия. 1906; Список с.-х. обществ, возникших в 1905 г. Департамент Земледелия. 1914; Романенко А. Як постав і працює хліборобський вишкіл Молоді. Л. 1933; Храпливий Є. Ширення с-г. знань серед українців на зах.-укр. землях. Наук. Записки УТГІ, I. 1948; ЕУ I. Сільське господарство, стор. 1040-68.
О. Архімович
Аґрономія земська, див. Аґрономія суспільна й державна.
Аґрономія суспільна й державна, сукупність заходів, що їх вживають або суспільні самодіяльні орг-ції, або органи місцевої самоуправи, або держава для піднесення аґротехн. культури. В засаді ці заходи мають орг. і виховний характер, бо в остаточному результаті суб’єктом аґротехніки є поодинокий с.-г. продуцент. Лише за центр.-плянованого госп-ва, що існує тепер в СССР, заходи держ. аґрономії набирають здебільшого примусового характеру і стають складовою частиною с.-г. політики держави. Завданням. А. с. д. є: 1. пропагувати серед хліборобського населення окремі засоби поліпшення госп-ва; 2. навчати раціональної аґрикультури шляхом порадництва в техн. і орг. справах; 3. організувати допоміжні установи: склади машин, насіння, угноєння, показові аґрономічні пункти, злучні пункти, шкілки, розсадники і т. п.; 4. провадити широкі орг. заходи, як комасація, меліорація, раціональні сівозміни; 5. давати екон. підставу для різних госп. поліпшень шляхом орг-ції постачання кредиту, с.-г. кооперації і т. ін.; 6. поширювати аґрономічні знання за допомогою с.-г. шкіл, курсів, лекцій, с.-г. виставок, дослідних станцій і т. п.
В Росії існувало різке протиставлення між урядовим бюрократичним апаратом і суспільством. У наслідок цього земства стали творити земську аґрономію, що саме й дістала назву суспільної чи гром. аґрономії і що протиставлялася аґрономічним заходам держ. влади. В Зах. Европі такого розриву між урядом і суспільством не було, тому там не вживався термін А. с. д. Держ. аґрономічні заходи в Росії були в руках Мін-са Землеробства і Держ. Маєтків, яке здійснювало свої завдання через урядових аґрономів та інструкторів. Земська А. на Україні виникла з кін. 80-их pp. 19 в., коли херсонське земства створило ін-т пов. і губ. земських аґрономів. На 1. І. 1914 на Україні в 9 губ. було 1 683 гром. (земських і с.-г. т-в) аґрономів.
Серед суто аґрономічних заходів земств на першому місці стояли заходи щодо постачання с.-г. машин та приладдя, насіння й угноєння. В галузі шкільної с.-г. освіти земства зробили розмірно мало (перед війною 1914 р. 28 нижчих і лише одна середня с.-г. школа). Натомість велику увагу вони звертали на позашкільну аґрономічну працю (лекції, виставки, роз’їзди аґрономів і інструкторів по селах). В останні роки перед першою світовою війною на Україні стали засновуватися с.-г. т-ва і кооперативи. З розвитком цих т-в справа постачання відходила від земської аґрономічної орг-ції, і земський аґроном усе більше ставав організатором сіль. госп-ва. Остаточно цей напрям переміг на Всерос. аґрономічному з’їзді в Києві 1913 р. Земська аґрономія почала присвячувати більше уваги н.-д. і показовій праці серед хліборобського населення. На ґрунті земської аґрономії розвинулася ціла наука А. с. д., найвидатнішим укр. представником якої був проф. К. Мацієвич.
В 1920-их pp., в період непу в УССР, в умовах одноосібного госп-ва й розвитку с.-г. кооперації, функції аґронома здебільша не були особливо відмінними від попереднього періоду. Колективізація 1929 р. в ґрунті змінила стан речей, зробила аґрономію знаряддям держ. і парт. апарату.
На Зах.-Укр. Землях А. с. виявлялася в орг-ції т-ва «Сільський Господар», яке діяло в Галичині, а за Польщі частково й на Волині (філія в Луцькому). Поляки мали окремі с.-г. т-ва (в Галичині — Małopolskie T-wo Rolnicze). А. д. належала за Австрії до компетенції гал. і бук. соймів і зосереджувалася при пов. виділах; держ. аґрономів не було. За Польщі держ. аґрономи були при воєводствах і повітах. Крім того, при воєводствах існували хліборобські палати, складені з виборних радних, які виконували функції посередників між с.-г. продуцентами, с.-г. пром-стю та Мін-вом Хліборобства, а також нагляду над А. с.
В УССР аґрономічна орг-ція перетворилася нині на держ. апарат для керування й управління всім виробничим процесом сіль. госп-ва. На чолі цього апарату стоїть союзно-респ. Мін-во Сіль. Госп-ва (раніше Наркомат Земельних Справ). Радгоспи виділені з компетенції цього мін-ва й передані спеціяльному мін-ву (також союзно-республіканському). При обл. (крайових) виконавчих комітетах існують відділи сіль. госп-ва, а при сільрадах — с.-г. комісії. Крім того, існують с.-г. відділи ЦК КПСС і центр. комітетів окремих республік, а також обл. і районових комітетів партії. Сов. держ. і партійний апарат має чимало фахівців із високою й середньою аґрономічною освітою. Особливу ролю
