а де-хто обсмалює гусей у сїнях або на дворі над запаленим папером. Обсмаливши гусей, натерають їх висївками, щоб жовті були.
Частину гусей зараз же варять або печуть, а частину солять і бережуть надалї, з де-яких знїмають сало і теж солять його або топлять на смалець. Вишкварки з витопленого сала або дають дїтям, або викидають геть. З смалцем після того печуть мясо, смажать кашу, „варенички“, орішки і т. д. Приготоване гусяче мясо та сало виносять в холодне місце: в сїни, в погріб то-що. Малі дїти забірають собі гусячі горлянки, вкладають один край горлянки в другий і таким чином роблять собі на взірець бублика торохтілки, насипавши в них зерна або гороху і засушивши їх, щоб не розходились. Такіж торохтілки роблять собі і жінки — намотувати на них пряжу з півмитків у клубки. З великого гусячого та курячого пірря жінки роблять помазки — мазати лоєм, смалцем та маслом сковороди, як печуть блинцї, щоб вони до сковороди не приставали. Гусячі крила обрізують, не обскубуючи: ними змітають муку, а також пил зо стола, зі стїн то-що. Словом усякий дрібязок заберегаєть ся і утілїзуєть ся.
Курей мало хто „закида“ годовувати, та і то не більш пяти: більш їх ріжуть „так, як ходить“, без загодовуваня.
Перва кутя або Багата кутя, 24 грудня. Так зветь ся остатнїй день різдвяного посту, „пили́півки“. Перед тим днем пороблять затого все, що треба: і птицї понарізують, і хлїба понапікають, і всього иньшого понаготують, а також гній з двору повивозять, в хатї повимазують та поприбірають скрізь, як слїд, одним словом приготують ся гаразд до сьвяток. Коло всього порають ся і все готують про сьвята більш одні баби, а чоловіки мало їм помагають. Як печуть хлїб ковбаси, або мажуть хату, той овсї виганяють з хати не тільки чоловіків, але й дїтей і всїх, щоб нїхто їм не мішав.
В той день вже нїчого не роблять, тільки порають ся коло печи: варять капусту (густий борщ з одної капусти, заправлений пшоном), квасолю, кутю та узварь, напечуть усяких пиріжків з квасолею, чечевицею, пряженою капустою, „сарачинським пшоном“ (рижем), з картоплею то-що та й на завтра понапікають, чого треба. Кутю варять з „сарачинського пшона“, з товченої пшеницї або з товченого ячменю. На те вибірають ячмінь або пшеницю по однїй зернині, щоб не було сьміття. (Так саме вибірають і квасолю). Для узварю беруть сушені яблока, груші, вишнї, терен, озюм то-що і варять у водї так, щоб вони були з юшкою, „з кваском“.
Як тільки зварять ся кутя та узварь, у хату вносять сїно і розтрушують його на покутї так, щоб зробити кубельце. В те саме кубельце й становлять кутю з узварем встромивши в них по хрестикові з сїна,
