ницю) що небудь купувати. Чіп сей купують навзаводи: один дає, наприклад, десять карбованцїв, другий — пятнаднять, третїй — двадцять і т. д. Кажуть, як коли то цїна тому чопові підскакує до пятидесяти карбованцїв. Розумієть ся, чіп візьме той, хто дасть більш од усїх грошей. Инодї за той чіп і побють ся. Один купець придбає чіп та тільки що візьме його від хазяїна, коля сусїль хто-небуть як штовхне його під лїкоть, він і випусте чіп той до-долу, а там і „шукай вітра в полї“: той ногою вдаре той чіп, той цїпком, а як хто так ще піднїме та далї кине. Нещасний купець лаєть ся, кричить, благає, щоб йому знайшли та звернули чіп, тільки він уже не впаде до рук купця: його хто-небудь підхопе та знову продасть ще кому небудь з крамарів. Тодї нещасний купець прискіпаєть ся до того, що стояв коло його ззаду, і вони, коли не побють ся, то вже неодмінно добре полають ся.
Понаберавши води на „йорданї“, люди порозіходять ся з нею до дому. Тию водою однаково, як і на голодну кутю, кроплять у хатї і на дворі скотину і все иньше, пять воду сами, і тодї вже сїдають обідати.
Учорашню і сьогоднїшню воду зливають в чисті кріпкі пляшечки, затикають і заберегають через увесь рік по чуланах, (коморах), бу́дках[1], погрібах то-що для вживання від хвороб, для бджіл і для иньших потреб. Як хто захорує, його збрискують сию водою і дають напити ся: коли так зроблять тричі, то хворий, кажуть, неодмінно одужає.
Іван Хреститель, 7 сїчня. Сей день празникують, і нїчого не роблять. Сим саме днем кінчать ся різдвяні сьвятки і „сьвяті вечори“; а єсть такі, що вже дуже розгуляють ся та розпіячать ся, що й на другий день, 8 сїчня, не роблять, а празникують: кажуть: „У сей день Різдво було, так гріх робить!“
Подавані тут відомости вистачив менї павлівський козак О. Пі-нь, 25-лїт, а додатки до сих відомостей Павлівцї-ж: Б-ч, Са-ло і Ча-ів.
- Чорноморія, 3 квітня 1895.
- ↑ Будкою зветь ся зроблена з „комишу“ та обшпарована глиною і покрита „комишем“ же (очеретом) або соломою невеличка комора (так звана „турлучна“) на чотирі кутки, з одним вікном (дїркою) з більше без вікна. Тепер будки вже виводять ся: замість них становлять тепер „вимбарі“. А в тім „турлучні“ та „саманні“ (глиняні) хати та иньшу будівлю можна постерегати в досить великім числї не тільки по станицях, але й у Катеринодарі.
