10. Бреше, як калєндар. (Явор.)
Калєндарі, себ-то поміщувані в польських калєндарях від XVIII в. заповідї сльоти і погоди, основані на якихсь припадкових здогадах та ворожбах, аж надто часто оказувались брехливими; відси пішла й отси поговірка і деякі анекдоти, пор. далї Калєндарь. Те саме у Поляків Adalb. Łgać 18; Wand. III, 271 (Lügen 161, 241); Дик. 1081.
11. Бреше як пес на місяць. (Збар.)
Знач. без причини, з зависти або безсильної злости. Пор. лат. Ut canis ad lunam latras (Beb. 145); Wand. I, 309 (Bellen 4).
12. Бреши здоров! (Наг.)
Такою фразою перебивають бесїду чоловіка, який оповідає щось неймовірне або відповідають чуючи якусь несподївану новину. Пор. Даль І, 232.
13. Бреши, Йване, як стоїш! (Лучак.)
Як стоїш або як стій знач. зараз, без приготованя, ex tempore. Пор. вище ч. 2. Пор. польське: Na jednej nodze stojąc dziesięć razy skłamać (Adalb. Kłamać 17); пор. Wand. III, 272 (Lugen 172).
14. Бреши та не забріхуй сї. (Наг.)
Іронїчно: бреши, але так, щоб не відразу пізнати брехню. Пор. російське: Ври да знай меру (Даль I, 230, 235); Чуб. I, 236; Osm. Spr. 488.
15. Бреши, що сї влїзе! (Наг.)
Жартлива заохота до бреханя. Пор. Adalb. Kłamać 7.
16. Брешіт, брешіт, будете книші їсти. (Bar.)
Так передразнював дяк питомцїв духовної семінариї, чуючи як вони вчилися "гебраіки" і читаючи Письмо сьв. завше починали словом "берешіт", яким починається перша гл. книги Битія. Анекдот див. Barącz, Bajki 41.
17. Брешіт поки сьвіта тай сонця, а я вже більше не буду. (Пужн.)
Дякував чоловік сусїдови, що його брехнею увільнив з арешту, куди він попав за невдалу брехню, пор. Етн. Зб. VI, 329. "Поки сьвіта-сонця" звичайна формула на означінє необмежено довгого часу, в родї церковного "во віки віков".
18. Брешут вороги як пси. (Сор.)
Говорить дївчина, про яку пустили якусь неславу. Пор. висше ч. 9.
19. В живі очі береше. (Ільк.)
Знач. бреше в присутности того, хто знає дїйсну правду, бачив, як було дїло. "В живі очі" — давній юридичний термін, пор. Adalberg Kłamać 20.
