Ся лєґенда, улюблена народом, має багато вариянтів, в яких помішано кілька мотивів. 1. Чуб. I, 153 — 154.
2. Чуб. II, 329 — 333. В сей вариянт входить згаданий угорі мотив про ночліг і вечерю (замість снідання). І в сїм разї Бог засилає вовка по порося до бідної удови, що пустила ночувати Бога з сьвятим Петром.
3. З Богом і сьвятими ходить по сьвіту піп. Ночлїг у корчмі. Тричі вибитий тут пяними не сьвятий Петро, але піп. Чуб. I, 158 — 159.
4. В моїм рукописнім вариянтї з слободи Тишанки Валуйського повіту сей мотив помішаний з иньшим, наведеним у Чубинського (II, 528 — 530) і обробленим у Василя Чайченка в віршовій формі, п. з. „Чия робота важча“ (В. Чайченко, Казки. Київ. 1891. — Книга казок (його-ж), Одеса, 1896, ст. 45).
5. В рукописнім же вариянтї з слоб. Лушниківки, Острогожського повіту, апостол Петро просив у Бога зробити жінок старшими од чоловіків через те, що вони, як чоловіків не було дома, не зважувались без їх дозволу пускати на ніч подорожних. Бог так і зробив. Коли після сього жінка вибила св. Петра, він знов просить Бога настановити чоловіків старшими. „Господь сказав: Ну, нихай вони у суботу старші. От типер і заміть: як субота, ти нічо́го ни говори́: вона тобі очі видире“. Бо їй у суботу „ні́коли": то миє, то підмазує, то підводе жовтою глиною. Подібний сьому, але менш докладний вариянт я маю з Богучарського повіту.
З казки, записаної П. К. Тарасївським у слободї Тишанцї Валуйського пов., за те, що ап. Петро „отказав ся“ од Спасителя, „ходив він на цїле літо у ліс пря́сте (!) вовну (спокутовав свої гріхи), і ото його там тяли комарі“. Через те його й малюють блїдим.
Відповідна казка у Б. Д. Грінченка (Этнографіческіє матеріялы, собр. въ Черниговск. и сосЂдн. губ., I, 122) п. з.: „Відкіля взяли ся Литвини“.
Вариянт сеї казки маю від П. К. Тарасївського з Валуйщини. Ягорій, в сїм вариянтї, в лїсї, коло багаття, призначає, якому вовкови
