БЕ-БІ
БЕРНАЦЬКИЙ засл.працівника культури Рокітенець Т.Т.).
Бернацька Наталія Ігорівна
Бернацький Іван Карлович
Беспяткін Сергій Миколайович
18
В 2008 поступила в Рівненське музичне училище РДГУ (клас викладача Топоровської Г. М.). Учасник ІІ та ІІІ всеукраїнського конкурсу Волинський кобзарик (м. Луцьк 2005. 2007). Лауреат обласних конкурсів виконавців на народних інструментах (м.Рівне, 2006, 2007, 2008). Дипломант І обласного фестивалю-конкурсу бандуристів ім. А. Грицая (м.Рівне, 2007). Дипломант VI мистецького молодіжного фестивалю-конкурсу „Нові імена” (м.Рівне. 2007). Учасник Всеукраїнського дитячого конкурсу бандуристів „Кобзареві джерела” (м.Черкаси, 2008). Учасник ІІ Всеукраїнського конкурсу бандуристів ім. Г.Хоткевича (м.Харків, 2007). Учасник Всеукраїнського конкурсу-фестивалю “Таланти багатодітної родини” (м.Рівне, 2008). Лауреат районного огляду-конкурсу вокально-хорового співу „Пісня – душа народу” (І місце м.Остріг, 2006). В складі капели бандуристів ДМШ №2 побувала в Польші. В складі капели бандуристів Рівненського музичного училища РДГУ є лауреатом Всеукраїнського конкурсу бандурного мистецтва ім. О.Вересая (м.Кременець. 2009). Лауреат Х міжнародного фестивалю „Дзвени, бандуро” (м.Дніпропетровськ, 2010). БЕРНАЦЬКИЙ (Бернадський) Іван Карлович (1901 – ?) – лірник з м.Зіньків. Деколи грав у м.Брайлові на відпустах. М.Гайдай в 1926 записав від нього думу „Про Коновченка” та пісню „Приймак” („Був собі чоловік”). Записи зберігаються у фондах ІМФЕ. Літ: Фонд ІМФЕ. Ф14-10/1170; Боржковский Лирники // Киевская старина, 1889, т. ХХVІ; Укр. нар. думи. т.1. корпусу ДВУ, 1927 (фото лірника).
БЕСПЯТКІН Сергій Миколайович (5.06.1953, м.Львів). Закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім.І. Франка. З 1980 по 1983 рр. викладав історію в СШ с. Новосілково-Барське Миколаївського р-ну Львівської обл. З 1983 року по 1990 рік працював інструктором по культурно-масовій роботі Львівського УВО УТОС. В капелі бандуристів „Карпати” з 1985 року по даний час.Тенор.Виконував соло, тріо,квартети в Божественній Літургії Івана Золотоустого, дует „Стоїть гора високая” – сл. Л.Глібова, музика народна. Зараз грає в капелі бандуристів „Карпати” на ударних інструментах. БЕЦ-ХАРЧЕНКО (Безхарченко) Семен Семенович (1879, м. Миргород на Полтавщині -?). Закінчив повітову школу і працював у Полтавській казенній палаті разом з Панасом Мирним. Дружив з О.Сластіоном, який прищепив йому любов до кобзарства. З часу заснування і до останніх років брав активну участь в роботі Миргородської капели бан-
дуристів. Був добре знайомий і спілкувався з відомим кобзарем П.Гузем, Ф.Кушнериком, Є.Адамцевичем та іншими. В репертуарі кобзаря переважали укр. нар. пісні. Літ: Горбенко П. З історії кобзарського руху на Миргородщині. // Прапор перемоги (м. Миргород) від 18.11.1967.
БЕШКО Андрій (? – 1855, с.Мена Сосницького повіту на Чернігівщині). Вчився кобзарської справи у Андрія Шута, від якого перейняв частину репертуару. Від А.Бешка (ймовірно в 1853) Пантелеймон Куліш записав думи: „Богдан Хмельницький і Барабаш”, „Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі”, „Олексій Попович”, „Козак-нетяга Фесько Ганджа Андибер”, „Плач невільників на турецькій каторзі”. Дві з них – „Козак-нетяга Фесько Ганджа Андибер” і „Богдан Хмельницький та Барабаш” – П.Куліш об’єднав з варіантами дум, які виконував А.Шут і в такому вигляді надрукував у збірці А.Метлинського „Народные южнорусские песни” (К.,1854). У Андрія Бешка вчився грати на бандурі та співати кобзар Павло Братиця. Літ: Сперанський М. Южно-русские песни и современные ее носители. Сборник историкофилологического общества при Институте акад. Безбородько в Нежине Т.У.- К.,1904; Зб. „Думи” (упор. Г.Нудьга) – К.,1969. – С. 336-337;Кирдан Б.,Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні.– К.,1980.– С.86.
БИБИК Семен Іванович (1912, м. Конотоп – 1941, на війні) – бандурист. По професії столяр. Грав у Конотопській капелі бандуристів. Літ: Лисий І. Кобзарство Конотопщини,// НТЕ, №3, 1993.
БИК Грицько (ХІХ ст.) – лірник із Харківщини. Жив біля Тахтоулова в Груні на хуторі Зінківського повіту на Харківщині. Від нього дещо записав в 1885 Мартинович. Літ: ЦДІА м. Львів, Ф .688.оп.1, о.з. 192.
БИЛИНА – кобзар з с. Красний Кут на Харківщині. У нього вчився І.О.Одноріг. Літ: ІМФЕ, Ф.11-4, о.з. 592, л.60.
БИСТРИЦЬКА Ольга Анатоліївна (26.08. 1953) – Член Національної Спілки Кобзарів України Тернопільське відділення. БИХОВСЬКИЙ Іван – бандурист. Літ: ІМФЕ, Ф.11-4, о.з. 809, л.12; Ф. 11-4, о.з. 1013, л.4
БИЧУК Микита (біля 1761 – близько 1831) – кобзар із с. Кладьківці на Чернігівщині. Знав думи „Про вдову” та „Дума про Летягу”. Літ: ІМФЕ, Фонд Білозерського Ф 3-6/ 376: „О кобзарях и список кобзарей”; Таланти знані та маловідомі // Календар на 2004 р.: Співоче поле Чернігівщини, – С.120.
БІДИЛО (по вуличному Джегура) Степан Якович (близько 1860-1920) – кобзар з с. Мурефа під Харковом. Дуже жалібно співав із співчуттям. У нього вчився грати на бандурі і співати Іван Кучугура-Кучеренко. Прожив 60 років.
