|
А
Абрамов (Абрамів) Анатолій Олександрович (16.05.1937, м. Суми) — бандурист і керівник капели. Співав у шкільному хорі, а з 1950 р. — учасник дитячої капели бандуристів, якою керував Д. В. Андрусенко. З 1956 р. працює токарем і бере участь у чоловічій капелі бандуристів при Палаці культури заводу ім. Фрунзе в Сумах. Після служби в армії поступив до Сумського музичного училища на диригентсько-хоровий відділ, який закінчив в 1967 р. Після смерті Д. Андрусенка перейняв керівництво капелою бандуристів Палацу культури заводу ім. Фрунзе. Виступає з капелою і як соліст-бандурист. У репертуарі — народні пісні, твори українських композиторів. З 1967 р. веде клас бандури при Сумському культосвітньому училищі.
|
|
Літ.: Жеплинський Б. Абрамов (Абрамів) Анатолій Олександрович // ЕСУ, Т. 1, 2001. — С. 35.
|
|
Абрамович (Бурчак-Абрамович) Никанор Никанорович (27.07(08.08)1883, с. Мизове на Волині, нині Старовижів, Волинської обл. — 21.03.1969, м. Карлсруе, Німеччина) — церковний і просвітницький діяч, грав на бандурі. Закінчив Волинську духовну семінарію в Житомирі. Тоді ж (1929–1932) семінаристом навчився грати на бандурі, пропагував кобзарське мистецтво. Навчався у Київському комерційному інституті, а після рукоположення в священики (1910) — у Київській духовній академії. В часи УНР був організатором українського церковного життя, редагував релігійні журнали, видав брошуру «Просвіта на селі». В 1942–1943 — архієпископ Київський і Чигиринський. В 1943 — виїхав з Києва на Волинь, згодом до Варшави, а 1944 — до Німеччини, з 1946 — мешкав у Карлсруе. Від 1950 — керівник УАПЦ в Німеччині. Від 1953 — митрополит УАПЦ на еміграції. 1954–1961 — почесний голова Товариства «Волинь» та Інституту досліджень Волині у Вінніпезі (Канада). Автор багатьох публікацій в часописах, низки богословських та краєзнавчих праць.
|
|
Літ.: Никанор Абрамович // Енциклопедія українознавства. Т. 5, С. 1766, НТШ, Львів, 1996; Абрамович Никанор Никанорович // ЕСУ, Т. 1. Київ, 2001. — С.38–39.
|
|
Авраменко Петро Іванович (05.02.1937, с. Плешнани, тепер Золотоніського р-ну, Черкаської обл.) — бандурист, заслужений артист України (з 2003). Закінчив студії з підготовки артистів у Державній капелі бандуристів України і почав концерну діяльність (з 1964). 1973 — закінчив Львівську державну консерваторію (клас бандури В. Герасименка). З 1979 — у складі Національного українського народного хору ім. Г. Верьовки. В його репертуарі (голос тенор) українські народні пісні та думи. — Член Національної Спілки Кобзарів України, Київ.
|
|
Літ.: Список Членів Національної спілки кобзарів України.
|
|
Авраменко Степан Трохимович (XIX ст. на Харківщині — ?) — народний кобзар. У 1939 брав участь у першій Республіканській нараді кобзарів і лірників у Києві. Відзначався неабияким хистом і кобзарською майстерністю.
|
|
Літ.: Лавров Ф. Кобзарі. — К., 1980, С. 156; Жеплинський Б. Рапсоди України // Берегиня, 1994, Ч. 2–3; Белосветова І. Авраменко Степан Трохимович // УМЕ, Т. 1, К., 2006, НАНУ, ІМФЕ. — С. 23.
|
|
Адам — лірник із Глинська Вінницького пов.
Адамцевич Євген Олександрович (01.01.1904, с. Солониця Лубенського р-ну, Полтавської обл. — 20.11.1972, с. Холмівка, Бахчисарайський р-н, Крим). У дитинстві осліп. Жив у Ромни. Навчався в школі для сліпих у Києві. На бандурі вчився грати у роменського кобзаря Мусія Петровича Олексієнка. Учасник Республіканської наради кобзарів і лірників у 1939 р. У репертуарі — українські народні історичні пісні (про Байду, Морозенка, Палія, Супруна), родинно-побутові, гумористичні та сатиричні пісні, пісні літературного походження (на слова Т. Шевченка, М. Вороного, Я. Щоголева, О. Олеся, В. Чумака, Д. Загула, М. Некрасова, П.-Ж. Беранже та ін.), власні твори: «У неволі» (1941), «Дума про І. Ф. Федька» (1966), «Запорізький марш» та ін.
|
|
Літ.: Правдюк О. Роменський кобзар Євген Адамцевич. — К., 1977; Жеплинський Б. Рапсоди України. Кобзарська енциклопедія // Берегиня, 1993, № 2 1994, № 3.
|
|
Адамович-Глібів (кін. 70 рр. XIX ст., м. Катеринодар — I пол. XX ст., м. Краснодар) — кобзар-бандурист Першої Кубанської кобзарської школи Миколи Богуславського.
|
|
Літ.: Нирко О. Кобзарство Криму і Кубані // Сполом, Львів, 2006. — С. 270; Ємець В. У золоте 50-річчя на службі Україні. — Голлівуд (Торонто), 1961. — С. 354 (фото з підписом).
|
|
Аксюта Володимир Григорович (15.12.1937) — Член Національної Спілки Кобзарів України, Дніпропетровське відділення.
|
|
Літ.: Список Членів Національної спілки кобзарів України.
|
|
Александрук Оксана Олексіївна (2.08.1961, Ковель Волинської обл.) — бандуристка. У 1976 закінчила Ковельську ДМШ, у 1980 — Луцьке музичне училище, у 1993 — Рівненський інститут культури (нині РДГУ) клас старшого викладача З. А. Сингаєвської. Викладач бандури у Голобській ДМШ Ковельського району Волинської області.
|
|
Літ.: Столярчук Б., Топоровська Г.* — С. 11.
|
|
Алексєєв-Крячківський Федір (XIX ст.) | |
