Про те, який гарний вплив це мало на молодь, нічого й казати».[1]
Про «Кайдашеву сім'ю» оповідає:
«… пощастило мені купити декілька книжок… тут же була повість Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», появлення якої у мене зробило в слободі цілу подію. Її читали і слухали з таким захопленням, з яким у нас не читалася ще жадна книга»…[2]
Літом 1917. року під час національного руху, що широко розлився Подоням, довелося мені зустрітися з автором тих рядків — К. Сопляком. Було це в м. Острогозьку під час одного зі з'їздів, на українському вічу. Він тоді щойно повернувся із заслання, заховуючи таку ж бадьорість і захоплення українським рухом. Під час цього віча виступив він з палкою промовою-закликом непохитно стояти на єдності українських земель і вимагати приєднання Подоня до цілої України.
Іншим разом під час українського походу вулицями Острогозька він спинив похід коло дому художника І. Крамського (1837—1887), автора популярного портрету Т. Шевченка та низки картин, з яких в пер-
- ↑ Кость Меженський, «Невиконаний заповіт», «Маяк», К. 1913., ч. 24.
- ↑ Константин Сопляк, «Вне родной культуры», «Украинская Жизнь», 1912, 7/8.
