Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том VI (1897).pdf/183

ПОЛЯКИ І РУСИНИ.

Найновіщі вибори у Раду державну в Галичині варті особливої уваги не тілько через те, що за для нечуваних навіть у сій крайні виборчих надужить і насильств вони стали сумно звісні й далеко за границями Австріі, але й з інчого, трохи глибшого поводу. Вже те одно, що сим разом східня й західна Галичина були властями трактовані нерівно, що виключно у східній Галичині вийшли найбільші і найнечуванійші надужитя, при котрих убито 10, ранено 30 і арештовано поверх 500 людей, тим часом як у західній Галичині, з виімком дрібніших, майже самопонятних у Галичині невластивостів, не вважаючи на живу агітацію, пішло зовсім мирно, — вже се одно дає найновіщим виборам у Раду державну особливе пятно і силує нас слідити за глибшими мотівами сеі чудноі появи. За тим те, що ся нерівність виборчоі тактики була докладно розділена між обі братні національности, заселяючі Галичину, між Поляків і Русинів, і то так, що Поляки мусіли приймати лекше, а Русини ж тяжче трактованє, веде само собою до питаня: яку вагу може мати ся найновіща подія для братнього, спільного житя обох народів, що єі викликало і що далі вийде з неі?

Може воно нелишнє нагадати, що Поляки й Русини, не вважаючи на близьке етнографічне свояцтво і теріторіальне сусідство, ніколи не були добрими братами. Зараз у початках свого історичного житя попали обі націі в супротивні культурні й релігійні круги, бо Русини одержали

Житє і Слово VI

12