борчі картки з іменами опозіційних кандідатів і клали натомісць виборчі картки з іменами правительственних кандідатів. Так проєктують ся й ухвалюють ся шляхетською соймовою більшістю львівською закони, котрі болючо кривдять селян у користь великих грунтових властителів і котрі властиво треба вважати кодіфікацією шляхетськоі самоволі і жадоби напованя — вкажемо тілько на такі клясичні приміри як проєктований перед кількома роками закон про слуг, як недавно ухвалений закон ловецький, як галицькі дорогові й рибацькі закони і врешті від років ладжений громадський закон. Що галицькі урядники є в душі більше польськими патріотами ніж Австрійцями, можна б йім може простити, та лехко порозуміти, що вживана ними народня педагогіка, яка напр. проявила ся покаранєм тих мужиків, що торік участвували в масовій депутаціі до цісаря в справах виборчих надужить у сентябрі 1895, що заявлені тоді уряднаками устні рішинці мужикам, як напр.: „Іди до цісаря, най тобі дарує кару!“ і т. і., таки мусять викликати між народом небеспечне заворушенє. Нераз бачить ся, немов би воно було в чиімсь інтересі, пхнути руський нарід до ворожих державі кроків, до головноі зради для того, аби потім вигідніще при помочи австрійськоі державноі власти кинути його під ноги польській шляхті.
В галицькім соймі говорить ся часто й високопарно про піднятє народнього добробиту, про кредіт для мужиків, про домашній промисл і так далі, та рівночасно визискує ся мужиків через несправедливе отаксованє грунтогого кататру не 680.000 гульд. що року в користь великоі грунтовоі власности. Так за викуп права пропінаціі, що було останком підданнчих законів скасованих ще в році 1848, накинено на край а властиво на мужиків сплату суми 62 міліонів гульд. Так грішми, що зложені мужикаки, основує ся „краєвий банк“ для ратованя головно великоі грунтовоі власности, а мужика з єго кредитовими потребами заганяє ся в обійми Жидів лихварів і не менче лихварських задаткових і кредитових товариств. Так викликану нечуваною нуждою масову еміграцію мужиків придавлює ся державною силою, або справляє ся на фальшиві дороги. Не треба бути надто глибоким політиком, аби в усім отсім по пляну придуманім поступуваню бачити дійсну політичну сістему, сістему, котра, що правда, не є політично далекоглядна, не є людська ані навіть австрійська, та за те є щиро й орігінально польсько-шляхетська.
