Сторінка:Житє і слово, вісник літератури, історіі і фольклору. Видає Ольга Франко. Том VI (1897).pdf/196

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виникла проблема з вичиткою цієї сторінки


ти ся тілько при повній незнайомости галицьких відносин. Була хвиля, коли й деякі наівні Русини вважали те примиренє примиренєм із австрійським правительством і через те воно було доволі популярне в краю. Та коли тілько показало ся, що граф Казимір Бадені вжив поваги правительства і навіть впливу короля на те, щоби перемінити Русинів у покірний знаряд польськоі шляхетської політики і, значить, здобути йіх не для Австріі, а тілько для історичноі Польщі, то від сего примиреня відвернув ся весь руський нарід, і навіть шанованих та зуслужених мужів як посла Барвінського, що хоч не раді тому в душі, грають далі невдячну ролю „примирених Русинів“, народ ненавидить і пятнує яко зрадників руськоі національноі справи.

І так ми можемо загальний рахунок отсеі може придовгоі расправи закінчити словами недавно помершого украінського писателя П. Куліша:

Поки Рось зоветь ся Россю,
Дніпро в море ллєть ся,
Поти серце козацькеє
С панським не зійдеть ся.

Др. Роман Яросевич.


Фабіянці і фабіянізм.
II.
Матеріалістичний погляд на історію.

Матеріалістичний погляд на історію виходить із того основного положеня, що історичне житє людства, у всіх єго відносинах, значить також у моральних, духових і артистичних, є або безпосереднім напливом економічних условин, т. є. умов продукції і обміни витворів, або являєть ся йіх ідеальним рефлексом.

В свойій найрівкійшій формі погляд сей висловлює не більше, не менше, як те, що обичайі, релігія, штука не тілько підлягають впливам економічних условин, але виключно і ціл-